Болота проти росіян: у Польщі та Фінляндії готують «природну оборону»
В умовах невтішних новин з російсько-українського фронту та провальної миротворчої політики Дональда Трампа, котра тільки додає російському агресору нахабності, у Польщі та Фінляндії розпочали підготовку до можливого російського вторгнення. І як додатковий інструмент захисту готуються використати відновлення боліт, котрі нещодавно осушувалися для сільськогосподарських угідь, а сьогодні можуть стати найкращою перешкодою для російських танків.
Як болота можуть стати зброєю
Фінляндія та Польща розглядають незвичайний, але потенційно ефективний спосіб захисту від можливого вторгнення Росії: відновлення осушених боліт. Ця ідея, висвітлена виданням Politico, базується на тому, що заболочена місцевість може стати потужним природним бар’єром, здатним зупинити просування важкої військової техніки, зокрема танків, а також піхоти.
Більшість європейських торфовищ розташовані саме на кордоні країн НАТО з Росією та Білоруссю, простягаючись від Фінляндії до східної частини Польщі через країни Балтії. Експерти стверджують, що відновлення цих екосистем є відносно простим і недорогим заходом, який одночасно сприятиме захисту природи та зміцненню оборонних позицій. Заболочені ділянки перетворюються на пастки, що робить їх непрохідними для військових вантажівок і бронетехніки.
Фінляндія вже готується до пілотного проєкту, щодо якого восени розпочнуться переговори між міністерствами оборони та охорони навколишнього середовища. Польща також виявляє значний інтерес до відновлення водно-болотних угідь уздовж свого східного кордону. Зараз це питання активно обговорюється на рівні науковців та державних відомств.
«Східний щит» та інші заходи: чи загрожує російське вторгнення в Польщу та Балтію?
Ці плани є частиною ширшої стратегії, спрямованої на зміцнення оборони НАТО. Зокрема, Польща вже реалізує масштабну програму «Східний щит», що передбачає будівництво мережі укріплень, загороджень та інших перешкод на кордоні з Росією та Білоруссю. Проєкт, презентований у травні 2024 року, розрахований на інвестиції в розмірі 10 мільярдів злотих (2,55 мільярда доларів) і має бути завершений до 2028 року.
Загроза російського вторгнення в Польщу та країни Балтії розглядається як реальна. Аналітики та військові експерти зазначають, що Кремль може спробувати дестабілізувати ситуацію в регіоні, особливо враховуючи напружену ситуацію на кордонах, що підтверджується такими інцидентами, як нещодавнє поранення польського військового на кордоні з Білоруссю. За таких обставин, оборонні заходи, як-от відновлення боліт, стають не лише екологічним, а й стратегічним інструментом.
Очевидним залишається факт, що на випадок, якщо новий господар Білого дому відмовиться від союзницьких зобов’язань і кине європейських союзників напризволяще, а європейські партнери обмежаться поставками зброї, без міцної співпраці з Україною Польща та Балтія сильно ризикують перед обличчям російської загрози.
Тому формування спільного оборонного Балто-Чорноморського союзу це вже питання не теоретичної безпеки в майбутньому, а цілком практичний інструмент виживання східноєвропейських націй в ХХІ столітті. Країнам, яким завтра загрожує російське вторгнення, не можна торгуватися за постачання зброї Україні тільки в обмін на новіші американські поставки, шукати вигоду поки Україна спливає кров’ю чи здійснювати недружні економічні чи гуманітарні дії щодо країни, яка сьогодні є останньою оборонною лінією, яка захищає мирне європейське життя від воєнного стану та масової примусової мобілізації європейців.
І якщо зараз з боку Варшави та польських політиків не припиниться українофобська історична істерія і не надаватиметься найповнішої допомоги Україні – завтра полякам може доведеться надіятися насамперед на болота.
Автор: Валерій Майданюк
