Підсумки виборів можуть стати для Дональда Трампа набагато серйознішим викликом, ніж звичайна втрата парламентської більшості. Перемога демократів створить передумови для масштабних розслідувань діяльності адміністрації, посилить нагляд за рішеннями Білого дому та загострить внутрішні суперечності в Республіканській партії. Знову може постати й питання імпічменту. Водночас навіть посилення позицій демократів у Конгресі не означає, що вони зможуть суттєво обмежити повноваження Трампа або докорінно змінити американську політику щодо України.
Конгрес як головний інструмент стримування Трампа
Якщо демократи отримають більшість в обох палатах Конгресу – Палаті представників і Сенаті, політичний баланс у Вашингтоні помітно зміниться. Трамп уже не зможе покладатися на беззастережну підтримку республіканців, а його адміністрація опиниться під значно прискіпливішим парламентським наглядом. Це суттєво ускладнить реалізацію президентської програми через Конгрес: для просування власних ініціатив Білому дому доведеться вести складні переговори, шукати компроміси та йти на поступки опонентам.Контроль над Палатою представників дасть демократам право визначати порядок денний, вирішувати, які законопроєкти виносити на голосування, а також керувати роботою парламентських комітетів. Це дозволить їм блокувати або затримувати законодавчі ініціативи Білого дому, вимагати пояснень щодо суперечливих рішень адміністрації та ретельніше перевіряти використання державних коштів. Як зауважив заступник головного редактора The Washington Post Девід Ігнатіус, після виборів у Конгресу можуть з’явитися дієвіші механізми стримування президентської влади.
Проте навіть перемога в обох палатах не означатиме, що демократи зможуть одноосібно визначати політику країни. Для ухвалення багатьох рішень у Сенаті потрібна підтримка 60 голосів, а Трамп зберігає право вето. Щоб його подолати, необхідно зібрати дві третини голосів в обох палатах. За нинішньої політичної конфігурації це виглядає надзвичайно складним завданням. Республіканці далеко не завжди будуть голосувати разом з демократами.
Іншими словами, демократи зможуть створити для Трампа серйозні політичні перешкоди, але не отримають повного контролю над виконавчою владою. Американська система стримувань і противаг передбачає саме такий сценарій: президент і Конгрес можуть перебувати під контролем різних партій, змушуючи один одного шукати компроміси.
Розслідування, бюджет і кадрові призначення
Найвідчутнішим інструментом політичного тиску може стати контроль над парламентськими комітетами. Демократи отримають можливість проводити слухання, викликати посадовців для свідчень, вимагати документи в межах своїх повноважень і розслідувати діяльність федеральних відомств. У центрі уваги можуть опинитися рішення Білого дому, витрати державних коштів, кадрові призначення та зовнішня політика.
Такі розслідування самі собою не усувають Трампа від повноти влади, однак здатні створити серйозний політичний тиск. Публічні слухання можуть зробити внутрішні суперечності адміністрації предметом загальнонаціональної дискусії, а відмова надавати документи або свідчення здатна спричинити нові конфлікти, зокрема в судовій площині.
Один із напрямів, який уже привернув увагу демократів, стосується домовленостей Трампа з Путіним щодо російського дизельного пального. Демократи вимагають від банків і портів зберегти документи про можливі постачання, щоб у разі повернення контролю над Конгресом перевірити законність відповідних домовленостей. Це може стати одним із перших масштабних розслідувань нової парламентської більшості.
Не менш важливим буде бюджетний контроль. Саме Конгрес затверджує державні видатки та ухвалює рішення щодо підвищення ліміту державного боргу. Демократи зможуть вимагати перегляду бюджетних пріоритетів адміністрації, наполягати на фінансуванні власних програм і ставити умови щодо використання федеральних коштів. Для Білого дому це означатиме складніші переговори та менше свободи у визначенні фінансової політики.
Більшість у Сенаті є додатковим важелем впливу на кадрові призначення. Верхня палата затверджує кандидатури членів уряду, послів і федеральних суддів. Президент і надалі матиме право висувати претендентів, але демократи зможуть відхиляти окремі кандидатури, затягувати процедури або вимагати компромісів.
Чи почнуть республіканці віддалятися від Трампа?
Втрата Конгресу може стати для Трампа не лише проблемою у відносинах із демократами, а й випробуванням усередині власної партії. Республіканці, які представляють конкурентні округи та штати, будуть змушені уважніше оцінювати політичні наслідки підтримки президента. Особливо це стосуватиметься питань економіки, бюджету, зовнішньої політики та роботи федеральних відомств.
Деякі республіканці вже критикують політику Трампа щодо Росії та України й погрожують заблокувати додаткове фінансування Пентагону на 350 млрд доларів, якщо Трамп не посилить тиск на Кремль.
Після домовленостей щодо російського дизелю частина республіканців разом із демократами ініціювала законопроєкт про заборону купівлі російської нафти, названий на честь колишнього президента США Рональда Рейгана. Це свідчить, що навіть у Республіканській партії немає повної одностайності щодо зовнішньополітичного курсу Білого дому.
Втім, поразка на виборах навряд чи автоматично призведе до розколу Республіканської партії. Значно ймовірніше, що загостриться боротьба між прихильниками безумовної підтримки Трампа та політиками, які захочуть зменшити залежність партії від Трампа. І саме ця внутрішня конкуренція може стати для нього одним із найнебезпечніших наслідків виборчої поразки.
Третій імпічмент: політична погроза чи реальний сценарій?
На тлі перспективи демократичної більшості дедалі частіше обговорюють можливість третьої процедури імпічменту Дональда Трампа. За результатами опитування The POLITICO, оприлюдненого 22 жовтня, 54% американців вважають, що президент учинив правопорушення, які можуть бути підставою для імпічменту. Серед виборців демократів такої думки дотримуються 81%, серед республіканців – 25%.
Однак лише 18% опитаних вважають, що новий імпічмент знизить популярність Трампа, тоді як 24% очікують протилежного ефекту. Це створює для демократів політичну дилему: використати парламентські повноваження для притягнення президента до відповідальності чи зосередитися на розслідуваннях, які не обов’язково завершаться спробою усунення його від влади.
Колишній посол України у США Валерій Чалий оцінює ймовірність початку процедури імпічменту у 85%. На його думку, за умови переходу Сенату під контроль демократів може виникнути реальна загроза дострокового припинення президентських повноважень Трампа. Натомість експерт Центру відносин США – Україна Андрій Добрянський закликає не очікувати швидкого імпічменту, прогнозуючи передусім розслідування діяльності адміністрації, зокрема міністра оборони Піта Геґсета, а також питань, пов’язаних із родиною президента та її статками.
Видання Axios також звертає увагу на відсутність одностайності серед демократів. Частина партії вважає, що повернення контролю над Палатою представників має стати приводом для початку процедури. Інші побоюються, що імпічмент не матиме достатньої підтримки в Сенаті, зате дозволить Трампу представити себе жертвою політичного переслідування та мобілізувати власний електорат. Тому навіть за перемоги демократів імпічмент не буде автоматичним наслідком виборів. Спочатку йтиметься про розслідування, збір доказів і політичну оцінку дій президента. І лише після цього стане зрозуміло, чи готова опозиція перейти від парламентського тиску до спроби усунення Трампа.
Україна: більше контролю над Білим домом, але не гарантія допомоги
Для України результати проміжних виборів матимуть особливе значення. Посилення демократів у Конгресі може відкрити додаткові можливості для контролю за рішеннями адміністрації Трампа щодо військової допомоги Києву, обмеження контактів із Москвою та можливих домовленостей про завершення війни. Парламентські слухання, розслідування і законодавчі ініціативи дозволять вимагати від Білого дому пояснень щодо його зовнішньополітичних кроків.
Демократична більшість у Палаті представників зможе просувати резолюції, законопроєкти про нові пакети допомоги Україні та санкції проти Росії. Водночас це не означає, що будь-яка така ініціатива автоматично стане законом. Збереження президентського вето та процедурні обмеження в Сенаті залишатимуться важливими чинниками.
Девід Ігнатіус із The Washington Post вважає, що посилення позицій демократів може допомогти не допустити укладення мирної угоди на надто вигідних для Росії умовах. На його думку, Конгрес здатен стати додатковим запобіжником проти домовленостей, які суперечитимуть українським інтересам.
Але навіть демократична більшість не гарантує автоматичного збільшення допомоги, так само як республіканський контроль не виключає підтримки України окремими конгресменами.
Отже, головний результат перемоги демократів полягатиме не в тому, що Трамп раптом втратить широкі президентські повноваження або змінить зовнішньополітичний курс. Значно важливішим стане виникнення системи політичних противаг, здатної ускладнити одноосібне ухвалення рішень і змусити Білий дім рахуватися з позицією Конгресу.
