Український бумеранг американського імпічменту
Після тривалого політичного процесу ініціювання імпічменту проти президента Дональда Трампа, демократам все таки вдалося досягти часткового успіху, наслідки якого, можуть позитивно вплинути на майбутні україно-американські відносини.
Імпічмент для чорного піару
Палата представників Конгресу США з результатом 230 голосів “за” та 198 голосів “проти” оголосила імпічмент лідеру держави за статтями “зловживання владою” та “перешкоджання роботі Конгресу”. Де-факто Трамп став третім в історії країни президентом, проти якого було доведено до завершення процедуру імпічменту. І вперше в історії Штатів тема імпічменту була розкручена навколо іншої держави. Головною ж причиною американські законотворчі назвали Україну, а саме – тиск Трампа на українського президента, з метою дискредитації американського політика й головного конкурента на майбутніх виборах.
Конгресмени висунули Трампу звинувачення через його використання службового становища задля власних політичних цілей, зокрема: затримання американської бюджетної фінансової допомоги Україні та фактичний шантаж Володимира Зеленського шляхом вимоги в українського президента розпочати кримінальне розслідування проти сина потенційного опонента на президентських виборах, демократа Джо Байдена.
Однак на практиці, імпічмент в Конгресі зовсім не означає відставки та передчасного виїзду Трампа з Білого дому. Демократи, які мають більшість в Конгресі, зуміли на даному етапі процесу імпічменту здобути тактичну перемогу, однак імпічмент глави держави повинен бути ще підтриманий на судовому процесі у Сенаті. Однак у Сенаті республіканці мають більшість своїх представників, а демократи не мають у цій палаті навіть простої більшості, не кажучи вже про дві третини голосів, необхідних для завершення імпічменту. Для усунення президента демократам потрібно 67 голосів у Сенаті, а вони мають там лише 45 місць. При цьому, голосування в Конгресі підтвердило, що жоден із республіканців не проголосував проти президента. Для доведення імпічменту до логічного завершення, демократам потрібно переманити на свій бік принаймні 22 сенатори-республіканців, які наразі не планують зраджувати свою партію. То ж Сенаті, де більшість мають республіканці, вони майже гарантовано виправдають Дональда Трампа і відхилять його дострокову відставку.
Опоненти-демократи чудово знали про такий фінал ініційованого ними багатомісячного скандального процесу навколо імпічменту, однак визнають, що головною метою кампанії було не усунення Трампа, а вплив на вибори-2020-го року. Імпічментом демократи намагалися дискредитувати Трампа і змінити ставлення до діючого президента тих виборців, які не пов’язані з жодною з двох найвпливовіших партій. Сам факт імпічменту мав здійснювати моральний ефект та понизити рейтинг Трампа у боротьбі з конкурентом від Демократичної партії.
Трамп став третім в історії президентом Сполучених Штатів, разом з Ендрю Джонсоном та Біллом Клінтоном, щодо якого розпочали процедуру імпічменту в нижній палаті Конгресу, але так і не довели її до реального вироку главі державі. То ж Трамп залишається главою Сполучених Штатів і йде на наступні вибори, а демократи зберігають надію, що їхня політична атака на суперника у вигляді “політичного” імпічменту бодай трохи знизить його рейтинг.
Наслідки для України
Водночас, процес американського імпічменту, в якому Трамп виглядав шантажистом, а український гарант – жертвою, не надто посприяв Україні, яка опинилася в епіцентрі світового скандалу та ще й з іміджевими втратами. На слуханнях у Конгресі, Україна була представлена як вкрай корумпована країна, до того ж, часто такі свідчення озвучувалися на весь світ політиками без надання фактів підтвердження таких звинувачень. Крім того, виглядало так, що американські політики не розмежовують попередньої та нинішньої влади в Києві, починаючи ще з часів Януковича.
Вибух цього скандалу значно охолодив ставлення Дональда Трампа та й загалом американського політикуму щодо України, зв’язок з якою, призвів до репутаційних втрат як демократів з їхніми непрозорими бізнесовими справами, зокрема компанії Байдена-молодшого “Burisma” в нашій країні. Так і республіканців, які після намагання здобути вдалий компромат з Києва, натомість отримали імпічмент та світовий скандал.
Теоретично, якщо рейтинг Трампа після цього “політичного процесу” понизиться, вже менше ніж через рік переможцем президентської гонки у Штатах може стати представник демократів, які традиційно досить прихильні до України. Вони навіть можуть виявити вдячність Києву за мужню позицію не піддавання на тиск Дональда Трампа і не відкриття кримінальної справи на сина демократа Байдена. Це може у свою чергу вилитися у більшу фінансову та військову допомогу Україні разом з іншими формами підтримки. Після явного прохолодного ставлення до України з боку діючого президента США, Україну може чекати справжня “відлига” та явне потепління відносин з Вашингтоном.
Натомість, чергова перемога Трампа може означати охолодження ставлення Вашингтона до України. Досвід Біла Клінтона, суспільна підтримка якого після імпічменту лише зросла, засвідчує, що частина американських виборців може сприйняти Трампа жертвою політичних атак з боку інтриганів-демократів, і знову проголосувати за нього. Це не надто корисно для України, адже Трамп, перемоги якого так не хотіла минула українська влада Порошенка, робив досить неоднозначні дружні жести в бік Росії. Преса та правоохоронні органи прямо заявляли про “російську змову”, коментуючи процес обрання та здійснення міжнародної політики Трампом.
Зрештою, цілком психологічно, Дональд Трамп навряд чи захоче приділяти увагу країні, яка стала причиною його імпічменту та зіпсованих нервів. То ж це означає, що зберігається високий рівень загрози зменшення рівня американської зацікавленості та підтримки України, особливо у такий складний час воєнного та енергетичного протистояння з російською агресією. Якщо звісно, демократи не тиснутимуть на президента, так як це робили під час його указів про “заморожування” воєнно-економічної допомоги Україні, внаслідок чого, Трамп був змушений її знову розблокувати. Однак в такому випадку, питання допомоги Україні може ставати предметом гострих і тривалих дискусій між різними гілками американської влади у критично важливий для Києва час.
Автор: Валерій Майданюк