Латвійські мікрохірурги розробили проєкт системи підготовки лікарів в Україні

Латвійські мікрохірурги Олафс Ліберманіс та Мартіньш Малзубріс, які після початку повномасштабного російського вторгнення працювали в Україні, розробили проєкт системи підготовки бригад мікрохірургів для допомоги пораненим військовим і цивільним.

Про це Ліберманіс та Малзубріс розповіли кореспондентові Укрінформу.

25 лютого на зборах членів Українського відділення AO Foundation (глобальна мережа хірургів, освітня, інноваційна та дослідницька організація, – ред) латвійським хірургам Олафсу Ліберманісу та Мартіньшу Малзубрісу було запропоновано співпрацювати, відновлюючи в Україні цілеспрямовану службу мікрохірургічної допомоги при воєнних пораненнях.

Українські медики та менеджери галузі неодноразово заявляли про важливість і незамінність пластичної, реконструктивної та мікрохірургії при лікуванні ушкоджень, спричинених сучасною зброєю. На жаль, на цей час Україна відчуває нестачу відповідних спеціалістів та хірургічних бригад.

У зв’язку з цим після оцінки можливостей клінічної бази були складені поточні плани: вже у квітні 2023 року створити мікрохірургічне відділення на базі багатопрофільної лікарні в центральній частині України та використовувати його не лише для безпосереднього лікування поранених військовослужбовців і цивільних, а й також як платформу для інтенсивного навчання набраних лікарів і медсестер.

З 18 по 26 лютого 2023 року по всій Україні проводилися майстер-класи, під час яких були оцінені та набрані українські хірурги. Вони продемонстрували відмінну моторику рук, сприйняття досвіду та дисципліну. З їх допомогою на кінець травня 2023 року можна планувати запуск платформи навчальних лікарень. Спеціаліста з пластичної, реконструктивної та мікрохірургії за методикою, розробленою в Латвії протягом 1979-2023 рр., можна буде підготувати за 12-18 місяців.

Загальний план передбачає «клонування» пластичних/реконструктивних та мікрохірургічних команд, що могли б попередньо задовільнити потреби української військової та цивільної охорони здоров’я у спеціалістах відповідної кваліфікації приблизно за 24–36 місяців.

Наступним кроком для забезпечення безперервності спеціалізованої допомоги слід розглядати будівництво практично-навчального центру. Він має бути розташований десь у центральній частині України, що обгрунтовується, з одного боку, логістики театру бойових дій, з іншого – безпекою пацієнтів, персоналу та інфраструктури. Український мікрохірург Євген Черенок за підтримки міської ради Борисполя запропонував взяти за основу для такого проєкту це місто.

Ініціатори проєкту Ліберманіс і Малзубріс звертаються до європейського та світового суспільства, з пропозицією висувати свої ідеї, пропонувати людські, матеріальні та фінансові ресурси – задля реалізації проєкту відновлення та розвитку спеціалізованої мікрохірургічної допомоги в Україні. Серед іншого, підготовка медперсоналу та розробка навчальних програм може здійснюватися на базі Латвійського університету.

Ще в 2015 та 2019 роках, під час відряджень в Україну, доктори медичних наук Олафс Ліберманіс і Мартіньш Малзубріс збирали важливу інформацію щодо організації медичного обслуговування та лікування бойових поранень. Після початку повномасштабного вторгнення, з 5 березня до 30 жовтня 2022 року, вони надавали спеціалізовану допомогу в Головному військовому госпіталі, Госпіталі Держприкордонслужби та Київській обласній лікарні. В листопаді 2022 року та лютому 2023-го Ліберманіс і Малзубріс неодноразово відвідували Україну, проводячи майстер-класи з пластичної, реконструктивної та мікрохірургії.

Укрінформ повідомляв про прибуття Малзубріса та Ліберманіса до України на початку березня минулого року. Тоді ж йшлося не тільки про допомогу у проведенні операцій пораненим бійцям, але й про те, що в Україні обладнано тренінговий зал, де проводяться навчальні семінари і майстер-класи для лікарів-травматологів і нейрохірургів для удосконалення майстерності у проведенні мікрохірургічних операцій.