«Завіса демократичного майбутнього Грузії опускається»: у ПАРЄ відбулися дебати щодо Грузії

26 червня на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи відбулися дебати, присвячені ситуації в Грузії.

Про це повідомляє Грузія-Online.

Першим виступив депутат від Великої Британії Стівен Гетінс. Він підкреслив, що саме географічне розташування на європейському континенті ще не робить країну частиною Європи. За його словами, приналежність до Європи передбачає дотримання прав, закріплених у Європейській конвенції про права людини, а захист демократії та прав людини є необхідною умовою для членства у європейській спільноті:

«Ув’язнення опонентів і придушення інакомислення – це протилежність тому, що ця Асамблея покликана захищати, і ми маємо цьому протистояти, і наше послання має бути таким: так, ми вітаємо всі європейські держави, але вони мають грати за правилами. У зв’язку з цим, пане президент, я хотів би нагадати про нашу резолюцію №2006 цього року, в якій ми закликали до негайного звільнення політичних в’язнів і висловили стурбованість щодо затримань і зловживань у судовому процесі в Грузії. Варто згадати про це зараз».

Ще один депутат із Великобританії, Перран Мун, наголосив на необхідності введення певних санкцій щодо відповідальних за відкат демократії в Грузії:

«Якщо ми серйозно налаштовані підтримати тих, хто мужньо протистоїть політичним переслідуванням у Грузії, ми маємо переслідувати відповідальних за ці репресії не лише на словах, а й на ділі. Це означає заморожування їхніх активів, обмеження доступу до західної освіти та інститутів, а також позбавлення можливості проводити відпустку за кордоном – доти, доки вони руйнують демократію у себе вдома. Так званий закон «Про реєстрацію іноземних агентів» криміналізує незареєстровані НУО, а закон «про партії-наступники» забороняє опозиційні партії перед місцевими виборами у жовтні».

Депутат зазначив, що Сполучене Королівство вже запровадило санкції проти суддів, міністрів та представників поліції за їхню співучасть у корупції та репресіях. Він підкреслив, що «завіса опускається над демократичним майбутнім Грузії», і саме зараз, коли «грузинський народ потребує нас як ніколи раніше», не можна «повертати до нього спиною».

Тим часом, під час свого виступу український депутат Олексій Гончаренко підкреслив, що Грузія, поряд із п’ятьма іншими країнами, не приєдналася до угоди про створення спеціального трибуналу за злочини проти України.

«Ви знаєте, що шість держав-членів не підписали цю угоду, і одна із шести країн – Грузія. І сама Грузія є жертвою російської агресії. 20% території Грузії окуповано Росією, майже така сама частина, як і Україна. Тому постає питання: на кого насправді працює грузинський уряд? Хто їх господарі, коли вони заарештовують лідерів опозиції? Це не голос грузинського народу. Це шепіт Кремля. Грузинський народ заслуговує на лідерів, які будуть поряд з ним, а не з паном Володимиром Путіним».

Гончаренко завершив свою промову словами: «Ми маємо зробити все можливе, щоб врятувати Грузію від Москви. Повернімо Грузію грузинському народу. «Хай живе Грузія!»

У свою чергу австрійська депутатка Європарламенту Петра Баїр розповіла про продовження протестів у Грузії, а також про «репресивні заходи» та обмежувальні законодавчі зміни, що використовуються проти опозиції та протестувальників:

«Наша відповідь має бути чіткою: наші спільні цінності також включають червоні лінії – арешт людей за бажання скористатися основними правами людини, такими як свобода вираження та свобода слова, є абсолютно неприйнятним. Це було нагадуванням про всі попередні умови, які ми поставили для повернення грузинської делегації до Асамблеї. Проблема в тому, що зараз немає жодних позитивних ознак. Тому я не маю великої надії на те, що відбудуться фундаментальні зміни, і грузинська делегація скоро повернеться. Але ми не повинні втрачати надії і чинити на них ще більший тиск, щоб вони провели нові вибори, розслідували акти насильства проти активістів та мирних протестувальників і, звісно, ​​звільнили політичних в’язнів».

З подібними заявами виступили й кілька депутатів з інших країн.