“Зміцнить відносини між Польщею та Україною”: в Луцьку поляки й українці справили спільну месу за жертвами Волинської трагедії
У неділю, 13 липня, в кафедральному римо-католицькому соборі Луцька на Волині відбулася урочиста меса за жертвами Волинської трагедії. Службу очолив римо-католицький єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Едвард Кава.
На заході були присутні українці та поляки, зокрема представники польської меншини в Україні, польські дипломати, місцева влада та учасники 13-го Волинського мотоциклетного зльоту. Про це, як пише OBOZ.UA, повідомляє Polska Agencja Prasowa (PAP).
Єпископ Кава заявив, що українці та поляки досягли зрілості, аби відкрито говорити про Волинську трагедію. Він закликав до ідентифікації жертв, ексгумацій та молитви за кожного, хто загинув у ті часи.
“Я думаю, що зараз настав гарний етап зрілості для того, щоб ця складна тема була справді повністю відкрита. Ми повинні підійти до цього питання з великою чутливістю, але й відповідальністю. Перш за все, жертви Волинської трагедії та волинських різанини вимагають розкриття своїх імен, місць поховань та місць цих убивств. Необхідна ексгумація”, – наголосив він.
“Пробудження пам’яті” важливе не лише для Польщі, а й для України. Це, на переконання єпископа, допоможе обом народам зцілити рани минулого та зміцнити взаєморозуміння між державами.
“Я думаю, що це допоможе не лише полякам загоїти свої рани, але й нам в Україні також потрібно це, щоб подивитися правді в очі, протистояти цій правді. Я переконаний, що це значно зміцнить стосунки між Польщею та Україною, між народами. Це також загоїть усі ці рани і нарешті вичерпає цю тему”, – заявив Кава.
Меса в Луцьку, яка відбулася у неділю, пройшла лише через кілька днів після того, як 11 липня Польща вперше на державному рівні відзначила День пам’яті жертв “геноциду, вчиненого ОУН і УПА”. Поляки називають Волинську трагедію “різаниною”, “геноцидом”, звинувачуючи УПА в масових вбивствах поляків.
Під час вшанування президент Польщі Анджей Дуда заявив, що побудова міждержавних і міжнаціональних відносин можлива лише на основі правди, навіть якщо вона складна й болюча.
Що відомо про Волинську трагедію
Під час Другої світової війни на території окупованої України діяло кілька партизанських рухів, зокрема Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова. Основний осередок протистояння припав на Волинь, де обидві сторони вели боротьбу за контроль над регіоном.
На тлі історичних образ, минулих репресій та актуальних актів насильства, ці сили вдавалися до взаємних етнічних чисток. Інститут історії України класифікує ці події як один із найкривавіших епізодів українсько-польського конфлікту під час війни.
За польськими оцінками, внаслідок Волинської трагедії 1942-1943 рр. загинули щонайменше 35 тисяч поляків, серед яких 18 тисяч були ідентифіковані. Згідно з дослідженням Українського католицького університету, кількість загиблих з українського боку становила від 9 до 10 тисяч осіб.
Як повідомляв OBOZ.UA, чинний та новообраний президенти Польщі Анджей Дуда та Кароль Навроцький у річницю “Волинської різанини” зробили дещо провокативні заяви. Зокрема, поляки закликали до ексгумації жертв цієї трагедії, натякаючи на нібито заперечну позицію України.
Риторика Анджея Дуди змінилася нещодавно. Раніше доволі послідовний друг України неодноразово заявляв, що зараз питання Волинської трагедії не на часі. Тепер він каже, що Польща у відносинах з Україною “повинна була більше дбати про власні інтереси”.
Одночасно з цим у Польщі поширили інформацію про нібито рішення українського Мінкульту “призупинити пошукові та ексгумаційні роботи” в Пужниках на Тернопільщині. Фейк навіть проілюстрували підробленим “документом” з підписом очільника відомства Миколи Точицького. Щоправда, автори фейку трохи не вгадали з датами.
