Європа без парасольки: чи здатне НАТО захистити?

Сьогодні напевно жодна країна-член НАТО не може на 100% стверджувати, що всі союзники прийдуть їй на допомогу у разі російського вторгнення. Або, що принаймні більшість надішле війська проти росіян. Нові заяви з Вашингтона про більшу відповідальність Європи за власну безпеку та прагнення США до «стабілізації» відносин із Росією лише посилюють відчуття безпекової турбулентності Європі, під звуки російських розвідувальних дронів над європейськими військовими об’єктами.

Нещодавно оприлюднена Стратегія національної безпеки США окреслила нову логіку оборонної політики Вашингтона. Американський документ наголошує на пріоритеті стратегічної стабільності у відносинах із Росією, обмеженні розширення НАТО та покладанні більшої частини відповідальності за безпеку Європи на самих європейців. На цьому тлі скорочення американських військових контингентів у Європі ставить під сумнів автоматичність американського втручання у разі нових російських провокацій чи навіть прямого вторгнення.

Постає логічне питання: чи готове НАТО до війни у Європі? Найбільшою слабкістю Альянсу є не стільки техніка чи озброєння, скільки відсутність рішучості та політичної волі більшості його членів. Допомога Україні досі сприймається багатьма європейськими столицями як необов’язкова «благодійність», хоча російські дрони вже з’являються в небі над Ірландією. А Франція розслідує дані про появу п’яти невідомих дронів над базою атомних субмарин, при цьому – влада спростовує повідомлення, нібито по безпілотниках відкрили вогонь. Хоча французька влада могла б пишатися чуткою про те, що по російських дронах у гордій республіці з величною історією наважилися стріляти.

Командувач повітряних сил Швеції Йонас Вікман попереджає, що НАТО може програти вирішальний європейський конфлікт, якщо не змінить підходи.

Повітряні інциденти останніх місяців стали тестом на реальну боєздатність Альянсу. Дрони літали у Бельгії, Данії, Німеччині, Норвегії та інших країнах, демонструючи як технічні, так і політичні слабкості НАТО. У одних бракувало нормативної бази для збиття невідомих апаратів, в інших – сміливості ухвалити рішення. Росія системно перевіряє Захід на міцність, і відповідь поки що виглядає надто несміливою.

Союз з Україною – європейська гарантія миру

На фоні цього не зайвим було б вже почати створювати альтернативні військові союзи у Європі, на випадок, якщо НАТО дасть збій. Європа не може спиратися лише на структуру, яка може дати збій у критичний момент. І ці союзи повинні включати Україну – як головну силу в Європі, здатну протистояти Росії і є ключовою силою у стримуванні російської агресії.

Можливі різні конфігурації: Балто-Чорноморський союз, тристоронній альянс Україна–Польща–Британія, ширший оборонний блок Німеччини, Франції та України, або ж скандинаво-слов’янський пакт за участю Данії, Норвегії, Швеції та держав Центральної і Східної Європи разом з Балтією.

Формул може бути безліч, але очевидно одне – Європа завтра болісно програє, якщо сьогодні не приступить до створення нової оборонної коаліції в доповнення, а може й навіть замість НАТО. Європі потрібна нова система оборони, здатна підстрахувати континент у разі його неефективності.

Автор: Валерій Майданюк