Геополітичний потенціал співпраці між Україною та Ізраїлем

Нещодавній візит до України ізраїльського прем’єра Беньяміна Нетаньягу актуалізував перспективи безпекової співпраці між обома країнами, яких поєднує протистояння багатьом спільним викликам.

Демократії проти “нафтократій”

Хоча дипломатична місія Нетаньягу була зумовлена значною мірою виборчими мотивами, адже Україна друга після крім Ізраїлю держава на планеті, де і президент, і прем’єр-міністр є етнічними євреями. Цей факт привернув увагу ізраїльських медіа, тож враховуючи передвиборчу кампанію, ізраїльському прем’єру було б дуже корисно завоювати голоси репатріантів з України. 

Візит не обійшовся і без неприємних інцидентів, зокрема дружина Нетаньягу кинула на землю піднесений гостям хліб, що зрештою, виявилося результатом необізнаності дипломатичних норм дружини багаторічного ізраїльського прем’єра. Однак, перший офіційний візит голови Держави Ізраїль в Україну за останні 20 років все таки став вагомою дипломатичною подією, адже обидві країни давно підкреслюють стратегічний характер своїх відносин, враховуючи багато спільних проблем та геополітичних обставин. 

Під час візиту глав держав, сторони домовились про відкриття центрів високотехнологічного розвитку в Києві та Єрусалимі, про поглиблення співпраці та спільних інвестицій у сфері інновацій, але найголовніше – обговорили проблему війни і безпеки, адже Україні корисно переймати ізраїльський досвід у сфері оборони. 

І Україна, і Ізраїль протистоять диктаторським азіатським режимам, які прагнуть захопити території сусідніх країн. Україна та Ізраїль обрали західні індивідуалістичні цивілізаційні цінності базовані на свободі, на противагу азіатським моделям централізованої влади з підпорядкованими політичній кон’юнктурі релігійними ідеологіями. І водночас обидві країни зіштовхнулися з агресію нафтократій та страждають від енергетичного шантажу в міжнародних відносинах.  

Світова спільнота, з огляду на вплив нафтодоларів, воліє не помічати злочинів у внутрішній та зовнішній політиці країн, які постачають їх економіку енергоресурсами. Російський газ для України став справжній колоніальним ярмом, яке ми не можемо скинути навіть у перебуваючи у стані війни з Росією. Росіяни анексовують наші території, викорінюють в Криму українську мову, засилають озброєних терористів і вбивають сотні українців, в тому числі дітей, а ми змушені і далі платити гроші за російський газ, хоч і в реверсному режимі.

Те саме стосується Ізраїлю, який змушений купувати газ і нафту у Єгипті, де до влади періодично приходять «Брати-мусульмани» та інших арабських країнах, завуальованою ідеологією яких, є ідея знищення Ізраїлю. Сам факт проголошення єврейської держави 1948 року зумовив напад на неї всіх сусідніх арабських нафтових країн і цей конфлікт, який базується на невизнанні права на існування Ізраїлю, триває протягом останніх півстоліття. Весь цей час Ізраїль змушений платити гроші за енергоносії країнам, громадяни якої прагнуть його знищити. Хоча без нафти і газу на території РФ та арабських країн, про ізраїльсько-палестинський конфлікт та російську агресію на Донбасі і в Криму не могло бути і мови.

Ізраїльський посередник в Кремлі?

Одним з актуальних питань, які обговорювалися на зустрічі Нетаньягу та Зеленського стала тема посередництва ізраїльського прем’єра в російсько-українському конфлікті. Де-факто, зважаючи на близькі зв’язки Нетаньягу з Путіним, він може донести певні меседжі до Кремля. При цьому Нетаньягу має також тісні стосунки зі  США та особисто з Дональдом Трампом. В такому трикутнику США-РФ-Ізраїль, теоретично, можна б було зрушити з місця деякі аспекти, щодо переговорного процесу в російсько-українському протистоянні. Принаймні, на це сподівається частина оточення новообраного українського президента, який би хотів досягти результатів у завершенні війни на Донбасі.

Однак  навряд чи таке посередництво та розширення кількості гравців, з якими українське питання повинно досягати компромісу, буде на користь Україні. Адже погодившись на такий трикутник переговорів із втягуванням Ізраїлю, українське питання стає частиною близькосхідного міжнародного вузла, в якому Москва та Вашингтон мають свої інтереси. Великі світові гравці можуть просто обміняти українські інтереси на якісь поступки США наприклад в Сирії, що зовсім не буде вигідним нашій державі.

Можливо, команда українського президента також зрештою зрозуміла ускладнення геополітичної ситуації після ізраїльського посередництва, тому ця ідея не пролунала за підсумками зустрічі. Хоча окрім геополітики, співпраця із Тель-Авівом у безпековій сфері для України є потрібною, зважаючи на досвід Ізраїлю із розбудови держави в умовах постійної загрози національній безпеці. Зокрема сторони обговорили можливості спільного виробництва безпілотників. Що вже є позитивним сигналом, зважаючи попередню відмову Ізраїлю продавати безпілотники Україні через тиск РФ.

Дружба, без порушення міжнародного права

Водночас, під час візиту ізраїльського прем’єра, Україна утрималася від невигідного морально-політичного кроку та водночас, порушення міжнародного права.

В минулому, Україна в рамках ООН підтримала створення єврейської держави, а Ізраїль став однією з перших країн, що визнали незалежність України. Однак наша держава послідовно дотримувалася норм ООН у вирішенні палестино-ізраїльського конфлікту, за яким територія Єрусалиму є спірною та не належить лише Ізраїлю. Адже попри позицію Д. Трампа та Ізраїлю, усі європейські держави, включно з Україною, та більшість членів ООН вважають, східну частину Єрусалима анексованою Ізраїлем. Якщо б Україна визнала Єрусалим столицею Ізраїлю, тоді як наша держава пояснювала б перед міжнародною спільнотою, чому не можна визнавати анексований  Росією Крим?

Тому команда новообраного президента Зеленського вирішила обмежитися відкриттям в Єрусалимі інноваційного центру, замість дипломатичного посольства, не бажаючи псувати відносини з арабськими країнами та створювати ще один прецедент невизнання міжнародного права. Однак незважаючи на деякі окремі геополітичні інтереси, в реалізації яких зацікавлена кожна зі сторін, після візиту Нетаньягу до Києва, співпраця між Україною та Ізраїлем має шанси стати глибшою та більш плідною.

Автор: Валерій Майданюк