Опозиційна партія «Союз Вітчизни — Християнські демократи Литви» (TS-LKD) пропонує поступово перевести навчання в школах національних меншин литовською мовою. Відповідно до законопроєкту, з 2028 року державною мовою мають викладати предмети суспільного циклу, а з вересня 2030-го — усі дисципліни, крім рідної мови.
Автори поправок до Закону про освіту стверджують, що зміни спрямовані на посилення мовної та культурної інтеграції учнів, які належать до національних меншин, передає LRT.
Лідер консерваторів Лауринас Кащюнас під час пресконференції в середу заявив, що аналогічну ініціативу він пропонував ще півтора року тому. Тепер, за його словами, дещо змінений законопроєкт знову представлять Сейму цієї осені.
«Мета ініціативи проста — забезпечити дітям із національних меншин якіснішу освіту, а ключем до цього є знання державної мови», — пояснив Кащюнас.
Він наголосив, що це необхідно для повноцінної інтеграції національних меншин у суспільне життя Литви та запобігання формуванню відокремлених груп.
За словами політика, результати іспиту з литовської мови та літератури для отримання атестата зрілості дворічної давнини свідчили, що його не склали понад 20% учнів із національних меншин. Серед литовських школярів цей показник становив лише 5–6%.
«Це програмує проблеми, які впливають на дітей і на наступні етапи їхнього життя», — зазначив лідер TS-LKD.
Які зміни пропонують запровадити
Згідно із законопроєктом, із вересня 2028 року литовською мовою в школах національних меншин викладатимуть історію, географію, громадянську освіту, економіку та підприємництво, філософію й інші предмети суспільного циклу.
Ще через два роки, із вересня 2030-го, консерватори пропонують перевести державною мовою викладання всіх предметів, за винятком рідної мови.
Водночас передбачено виняток для національних меншин, мовна освіта яких захищена двосторонніми або багатосторонніми міжнародними угодами Литви з країнами Європейського Союзу. За словами авторів ініціативи, завдяки цьому польські школи зміни не торкнуться.
Подібний підхід пропонують запровадити й у дитячих садках та підготовчих групах. Навчання там має відбуватися литовською мовою, але з можливістю вивчати мову національної меншини. Таким чином, наприклад, у російських дитсадках основною мовою навчання стане литовська, тоді як польські заклади освіти збережуть нинішній формат.
Іноземних дітей пропонують направляти до литовських шкіл
Окремий блок поправок стосується дітей іноземних громадян. Консерватори пропонують зобов’язати їх навчатися литовською мовою в литовських школах і дитячих садках. Це означатиме, що іноземці не зможуть обирати, зокрема, навчальні заклади національних меншин із російською мовою викладання.
Перед початком навчання за загальноосвітніми програмами для таких дітей планують створювати умови для інтенсивного вивчення литовської мови. Зокрема, можуть запровадити підготовчий рік або додаткові уроки.
Автори законопроєкту вважають, що заклади освіти національних меншин мають бути призначені для громадян Литви, які належать до відповідних меншин. Натомість іноземці, які прибули до країни останніми роками, не повинні автоматично отримувати такий самий статус.
На думку консерваторів, навчання іммігрантів литовською мовою допоможе запобігти суспільному розколу в довгостроковій перспективі.
У школах меншин можуть з’явитися класи з навчанням литовською
Поправки також передбачають можливість відкривати в школах національних меншин класи з литовською мовою навчання. Таке рішення зможе ухвалити засновник закладу або його можуть ініціювати батьки учнів.
Це може бути актуальним для самоврядувань, де бракує литовських шкіл і дитячих садків. Водночас у литовських школах пропонують дозволити створювати класи національних меншин.
Крім того, консерватори хочуть, щоб запровадження навчання литовською мовою або відмова від викладання мовою національної меншини не вважалися реорганізацією школи. У такому разі засновнику закладу не доведеться отримувати згоду шкільної спільноти для ухвалення відповідного рішення.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що реалізація поправок не потребуватиме додаткових коштів із державного бюджету, оскільки загальне навантаження на учнів і вчителів не збільшиться.
Необхідність змін автори обґрунтовують недостатнім рівнем володіння литовською мовою серед частини учнів національних меншин, а також нинішньою геополітичною ситуацією. На їхню думку, навчання державною мовою слід розглядати також як складову зміцнення національної безпеки та громадянського суспільства.
У минулому навчальному році в Литві працювали 57 гімназій із навчанням мовами національних меншин. Із них 33 розташовані у Вільнюському, Шальчинінкському, Тракайському та Швенчьонському районах.
