«Максимум рік-два, а потім перемога». Саакашвілі закликає Україну врахувати досвід Грузії та розповідає про життя у в’язниці — інтерв’ю NV

Колишній президент Грузії та колишній очільник Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі, який від вересня 2021 року ув’язнений у Грузії, у письмовому інтерв’ю Radio NV називає своє становище «практично російським полоном», а проросійську грузинську владу — диктатурою, зізнається у любові до України та застерігає, що припинення вогню стане продовженням війни іншими методами.

Передмова Дмитра Тузова

Я надіслав питання Міші Саакашвілі у грузинську в`язницю. Третій президент Грузії писав швидко на аркушах паперу і одразу передав ці відповіді на свободу. Тож це майже бліц-інтерв`ю. Але в частині, де Михеїл говорить про Україну, він не стримував своїх емоцій. Почитайте. Певен, вас зачеплять ці слова за живе.

— Любий друже Дмитре.

Дякую, що пам’ятаєте, а також за теплі слова. Я дивлюся вас вечорами, і в захваті від ваших цікавих, бездоганних передач. Я також дуже ціную, що ви послідовно висвітлюєте і грузинські події.

На жаль, мені заборонили телефонний зв’язок, а зараз погрожують відібрати право на кореспонденцію. Так, що цей лист може стати моїм останнім, так що єдиний шлях — зачитати мій текст, або згенерувати мій голос за допомогою штучного інтелекту. Вибачаюсь за помилки, але дуже намагаюсь висловитись гарною мовою, сподіваюсь, що мій поганий почерк всім не завадить.

З повагою і вдячністю, Міша.

— Який стан вашого здоров`я?

— Що стосується стану мого здоров’я: у мене спостерігаються симптоми отруєння важкими металами, які періодично загострюються.

— В яких умовах ви перебуваєте, чи маєте доступ до медицини, якісного харчування (ми ж бачили ваші фото, які можуть свідчити про недостатність харчування), отримання правдивої інформації ззовні (доступ до інтернету, до українських, європейських, американських інформаційних ресурсів)?

 — У мене є доступ до українського YouTube, і як я вже написав, я цікавлюсь особисто вашими передачами, а також ранковим етером Радіо NV, виступами Віталія Сича і інших. Також дивлюсь ВВС, France 24, CNN, а також іспанські та нідерландські канали.

 — Росія посилює тиск на Україну і погрожує світові ядерною зброєю (зокрема, за словами російського диктатора Путіна, проведено випробування ракети Буревестник). Що ви думаєте про нинішній етап війни — наскільки він загрозливий для України і які ресурси має Росія для посилення тиску на Україну?

 — Ресурсів тиску на Україну у росіян залишилось замало. Все, що вони могли, вони вже роблять, у Путіна залишається мінімум важелів, і, фактично, настала криза жанру.

— Росія не лише вбиває людей щоденними обстрілами України, а й намагається зруйнувати українську енергосистему. Як, на вашу думку, мінімізувати загрозу блекауту України?

 — Стосовно блекауту. У 80-х роках росіяни впродовж декількох років влаштували справжній тривалий блекаут (у Грузії — Д.Т.). Люди тоді звикли і не розгубились. Тоді я виховував свого маленького хлопця в умовах електрогенератора і буржуйки. В Україні це точно не буде так довго тривати, тому що весь світ допоможе. Ніяких дивовижних методів зараз зупинити блекаут не існує. Треба пристосовуватись. Україна все робить правильно. В енергогалузі зараз стійкість — це головне!

—  Які дії України ви вбачаєте найбільш ефективними, зважаючи на цю тактику ворога?

 — Удари по Росії кардинально змінили динаміку війни. Вперше росіяни відчувають конкретні наслідки. І це обов’язково вплине на їх моральний, економічний стан.

— Далекобійні удари по об`єктах російської нафтопереробки можуть вплинути на здатність Росії вести війну?

— США зробили дуже кардинальний крок по Роснефти, Лукойлу, а також вторинними санкціями по Індії. Трамп зустрівся з Орбаном, щоб переконати прем’єра Угорщини відмовитися від російської нафти.

— Якою має бути санкційна політика США і ЄС щодо Росії, з метою мінімізації можливостей Росії вести повномасштабну війну і здійснювати масовані обстріли України?

 — Україна, взагалі, дуже близька до трьох надважливих досягнень:

1. До повного припинення стосунків Білого дому з Кремлем;

2. До отримання заморожених грошей росіян;

3. Отримання більш потужних і далекобійних можливостей.

Це навряд чи будуть Томагавки, але є інші ефективні засоби. Це все заслуги ЗСУ і практичної зовнішньої політики. Вважаю, що не треба сподіватись на те, що з погіршенням економічних умов в Росії вона зупинить війну. Думаю, економічна криза обмежить можливості Росії, але вона буде далі воювати. Тільки воєнна поразка зруйнує агресора. А в наших умовах поразка «русскіх» — це довготривала зупинка на лінії фронту. Те, що Росія не досягла перемоги в перший місяць війни, означає, що, по великому рахунку, вони вже отримали поразку. Вся світова історія на це вказує. До речі, для нас була б більш доречна велика економічна криза в Китаї. В цьому випадку Росія рухне дуже швидко.

— Що ви думаєте про результати місцевих виборів в Грузії?

 — Не було ніяких місцевих виборів. Більшість опозиції бойкотувала процес. Навіть, з великими фальсифікаціями вони написали, що тільки 20% всіх виборців проголосувало за Грузинську мрію. Інші бойкотували. Ніхто на Заході не визнав цих результатів, і не визнав практично існуючу нелегітимну владу. У Грузії вибори як інститут скасовано. Те, що люди, особливо в столиці і в Батумі, бойкотували вибори, вказує на величезний рівень напруги і потенціал спротиву.

— Якою є ситуація — політична й економічна в Грузії?

 — Більше, ніж рік, тривають вуличні щоденні протести в центрі Тбілісі. Є велика ненависть до дуже небезпечного політика Іванішвілі і його посіпак. В Грузії дуже важка економічна ситуація через корупцію. Справа в тому, що близько 10% включно з кланом Іванішвіли живе і жирує за рахунок вкрадених мільярдів, з відмивання грошей з Росії. 40% населення отримує виплати по бідності, яких ледь вистачає, а інші — у дуже складному стані. Ціни в Грузії (зростають — Д.Т.) через монополію влади… Кількість населення скорочується з великою швидкістю, і влада цьому відкрито сприяє.

— Чи вдається чинній грузинській владі маневрувати між РФ і ЄС?

 — Грузинська влада, а краще сказати, диктатура, зовсім не маневрує. Вона відкрито оголосила Європу ворогом. У нас більше політичних в’язнів на відсоток населення, ніж у Росії. Заарештовують всіх: студентів, бізнесменів, журналістів, митців, письменників, видатних лікарів, професорів. Нещодавно порушили кримінальну справу проти моєї матері, якій 79 років, за те, що приватний університет, яким вона керує, не потрапив під вплив диктатури. В додаток до того, що я вже п’ятий рік у в’язниці, її хочуть заарештувати. Проти мене порушили нові справи за дописи з в’язниці. Може, і за ці відповіді на ваші запитання мені додадуть ще декілька років (я не жартую). Все настільки абсурдно.

— Як ви оцінюєте загрозу вторгнення РФ в Грузію?

 — Грузія зовсім беззахисна. Диктаторська влада вибачилась перед Росією за ту відсіч, яку ми дали у 2008 році, за супротив, який ми чинили, коли я був при владі. Якщо Москва вирішить офіційно окупувати Грузію, то не буде жодних перепон і можливостей цьому запобігти.

— Які, на вашу думку, були помилки, що призвели до приведення до влади в Грузії проросійських політиків і сил? Як таких помилок уникнути у майбутньому?

 — Щоб зрозуміти, що реально відбулось в Грузії, треба повернутись до наших реформ після Революції Троянд. Ми вдарили по менталітету суспільства, який базувався на кланових принципах, корупції і криміналі. Також треба пам’ятати, що значна частина молоді була наркоманами.

Ми зробили так, що всі були рівними перед законом. І корупція, і кримінал, і наркоманія були зведені майже до нуля. Тільки у столиці 100 тисяч людей втратили корумпований дохід — митники, податківці, міліціонери, корумповані викладачі університетів. І це створило умови для гібридних нападів з боку Росії.

Додалось ще те, що Обама отримав владу у 2008 році, і він розглядав нас як перепону у перезавантаженні стосунків з Росією. Тобто, ми опинились під тиском і Росії, і Америки.

Я був до кінця дуже популярним, але це не допомогло. Іванішвілі отримав 2 мільярди доларів з Москви на виборчу кампанію. І це в маленькій, ще бідній країні з населенням в 4 мільйони людей. Під час виборчої кампанії були масштабні підкупи, вбивства, сфабриковані «кадри» і, головне, шалений негативний піар від північного сусіда.

Ми, на жаль, не зробили тих кроків, які зробила моя подруга Мая Санду у Молдові. Але я не впевнений, що ми в тому контексті змогли б втілити у життя таку політику без того, щоб Захід не оголосив мене диктатором.

Дуже важливо, щоб Україна врахувала наш досвід і була, зберігаючи демократію, ще більш пильною до внутрішніх і зовнішніх загроз. Досвід Грузії дуже важливий.

Україна — це для мене головне у моєму житті. Я в Києві сформувався. Майже кожного разу у моїх мріях ходжу Хрещатиком, по Печерську, по місцях моєї молодості. Цей сон постійно повторюється. Іноді додається і улюблена Одеса. Але Київ для мене — це єдине дуже рідне місто України.

Навіть якщо Росія припинить вогонь, вона буде розраховувати на перемогу через хаос в Україні. Воїни з ЗСУ будуть демобілізовуватись. Частина військових залишить країну. Російські «консерви» активізуються. Пропаганда включиться на повну силу.

Росія хоче створити хаос в Україні. Українці мають здати іспит з припинення вогню. Так як припинення вогню означатиме продовження війни іншими методами. І нам треба буде протриматись і не звертати увагу на тиск з боку союзників.

— Ваше побажання народу України у цей тяжкий для нього час.

— Мені дуже бракує України. І це не тільки сьогодні.

У мене в Києві під бомбардуваннями — моя 4-річна донька Жасмінка, яку я ще не бачив. Вона народилась вже після мого ув’язнення.

Кожного ранку, о сьомій годині, я починаю свій день з новин про Україну. І кожного разу серце розривається, коли чую про нових загиблих і чергові руйнування в Києві.

Також (у Києві — Д.Т.) мій перший в житті справжній дім, який я будував 6 років, в якому я не встиг нормально пожити.

Я думаю, за роки війни насправді народилася нова українська супернація. Яка вже є лідером Європи і вільного світу. Колись, з трибуни Помаранчевої революції, я казав, що Україна перетвориться у наддержаву. Багато хто вважав, що я збожеволів, але це з часом виявилось правдою.

Нам всім зараз дуже важко. Я практично знаходжуся в російському військовому полоні. Я втратив багатьох друзів на фронті. І серед них — шляхетний помічник в Україні і мій близький друг Володимир Гавриш. І мій помічник в Грузії і в Америці Каха Тілідзе, який був професійним військовим з американською освітою. Він загинув на Запоріжському напрямку.

Мій друг Міша Батурін, який займається всіма моїми справами в Києві і доглядає за моїм дитям, був нещодавно важко поранений на фронті. Його дивом врятували і він довго лікувався завдяки моїм друзям у Польщі.

Я дуже страждаю, а також дуже сумую. У в’язниці постійно слухаю Океан Ельзи, Кузьму Скрябіна, Чарівну скрипку, пісню про рушник, пісню про Київ. Вважаю, що все це — найкращі мелодії в світі. Я дуже пишаюсь Щедриком. Постійно перечитую Історію України від Грушевського. Дуже цікаво! В цілому українці — найкращий народ у світі!

Я впевнений, що Україна вже вистояла! І нам потрібно ще максимум рік-два протриматись, а потім буде перемога, великий розквіт, звільнення інших підкорених народів і керування світовими процесами. Ми все витримаємо і доживемо до переможного кінця цієї жахливої війни. Я, зі свого боку, повернусь додому. Обійму друзів і свою донечку. І ми ще багато корисного зробимо для нашої рідненької чудової героїчної України!

Вітаю всіх слухачів і глядачів улюбленого Радіо NV.

Слава Україні!