У Грузії різко зросли масштаби прослуховування
Спецслужби Грузії за останні місяці збільшили кількість прослуховуваних телефонів у 2–2,5 раза. Про це заявив глава Служби держбезпеки Мамука Мдінарадзе в інтерв’ю телеканалу «Імеді».
«Кількість таких рішень зросла у 2–2,5 раза — і це теж результат активізації роботи. Умовно: якщо раніше за рішенням суду прослуховували 100 телефонів, тепер — 250. При цьому потік інформації зріс у 30 і більше разів», — сказав він.
Цього тижня уряд призначив Мдінарадзе держміністром із координації правоохоронних органів. Нова посада з’явилася нещодавно, і її функції залишаються неясними — як і причини таких кадрових рішень, передає NGnewsgeorgia.
В інтерв’ю Мдінарадзе хвалив себе за ефективну роботу на посаді керівника СДБ, яка тривала лише вісім місяців. Збільшений потік оперативної інформації завдяки прослуховуванню, за його словами, став одним із головних свідчень цього.
«Якщо приблизно рік тому потік інформації становив умовну величину X, то сьогодні обсяг інформації, що надходить до СДБ, зріс щонайменше у 30 разів. Умовно: раніше надходило 100 повідомлень для опрацювання, зараз — понад 3000».
«За правильного спрямування у нас є правоохоронці — як негласні, так і відкриті співробітники — і якщо задати їм правильний вектор, це дає серйозний результат», — пояснив Мдінарадзе.
На зміну Мдінарадзе приходить чинний міністр внутрішніх справ Гела Геладзе. Ексглава СДБ пообіцяв, що задана ним динаміка щодо прослуховувань за нового керівництва «посилиться».
Як працює прослуховування і чому це викликає занепокоєння?
Грузинське законодавство дозволяє спецслужбам прослуховувати телефони та контролювати інтернет-трафік громадян. Формально — за рішенням суду і в межах кримінальних справ. Однак правозахисники давно б’ють на сполох: незалежного нагляду за цими прослуховуваннями не існує.
Коріння проблеми сягає 2017 року. Тоді парламент ухвалив закон про створення Оперативно-технічного агентства при СДБ. Спецслужби отримали право на тотальне стеження без реального незалежного контролю. Президент Георгій Маргвелашвілі наклав вето, назвавши закон прямою загрозою приватному життю, але парламентська більшість від партії «Грузинська мрія» легко його подолала.
Провідні грузинські НУО зазначали, що влада проігнорувала рішення Конституційного суду 2016 року, який уже визнавав незаконним доступ СДБ до даних у реальному часі. Критики вимагали запровадити «систему трьох ключів», коли доступ до прослуховування ділять суд, омбудсмен і оператори зв’язку. Натомість уряд залишив усі ключі у спецслужб.
Скандал не вщухав. У 2021 році грузинські ЗМІ оприлюднили файли нібито зі «злитими» СДБ записами переговорів дипломатів, журналістів і навіть священників. За цим фактом розпочали розслідування. Воно безрезультатно триває й досі. Хоча справжність файлів офіційно не підтвердили, ті витоки для багатьох стали доказом: створена у 2017 році система працює на повну потужність і без судового контролю.
