У Криниці говорили про стримування загрози від Росії

Голова Бюро національної безпеки Польщі вважає, що для стримування загрози, зокрема від Росії, потрібна єдність із країнами НАТО, а також із Грузією та Україною

Першою відповіддю на загрози, перед якими ми стоїмо, є зміцнення союзницької єдності: із партнерськими державами та тими, котрі ми хочемо захищати і на боці яких ми стоїмо, наприклад Україною та Грузією», – наголосив у четвер у Криниці під час 29 Економічного форуму голова Бюро національної безпеки Польщі Павел Сольох, який взяв участь у дискусійній панелі, присвяченій глобальній безпеці, передає “Польське радіо“.

Коментуючи присутність американських військ у Польщі, Павел Сольох зауважив, що треба брати до уваги контекст глобальної політики, передусім у значенні відносин Сполучених Штатів з Європою, Сполучених Штатів з НАТО та Європи з НАТО.

«Ми так на це дивимося. Тривалі дискусії щодо додаткової дислокації американських військ у Польщі постійно ведуть у контексті цілісного бачення оборони нашого континенту. Також вони мають політичне значення, бо ми говоримо про додаткове розгортання американських військ у Польщі, але говоримо у першу чергу про зміцнення присутності Альянсу на східному фланзі», – зазначив Сольох.

«Ці заходи мають, перш за все, зміцнити безпеку країн нашого регіону, але також мають зміцнити єдність усього Альянсу», – підкреслив він.

Голова Бюро нацбезпеки Польщі прокоментував слова ще одного із учасників дискусії, екскомандувача американських сил у Європі генерала Бена Годжеса, що ідеєю розгортання військ на східному фланзі було здійснення військових заходів, що виступають стримувальним фактором для Росії, також завдяки проєктам, пов’язаним зі збільшенням мобільності та перекидання військ.

«Це той слабкий пункт, який нині західний світ, значна частина європейських країн, зрозуміла – щодо військових навчань, що проводять росіяни, тренуючи у першу чергу можливості перекидання. Іноді наводиться число 27 російських батальйонів, що можуть протягом двох днів бути перекинуті у довільний пункт – це виклик, на який НАТО відповідає щонайменше ініціативою (бойової готовності – ред.) генерала (Джеймса – ред.) Меттіса 4×30», – зазначив Сольох.

нагадаємо, згідно з ініціативою 4×30, до 2020 року держави Альянсу будуть зберігати на високому рівні бойової готовності 30 механізованих батальйонів, 30 повітряних ескадр та 30 бойових кораблів, готових до активних дій протягом 30 днів.

«Передусім, якщо мова йде про військовий вимір, ми повинні мати здатність швидко реагувати та швидко мобілізуватися. Це складніше, ніж у випадку Росії, позаяк ми є членами альянсу, нас багато, і ми не маємо одного політичного керівництва. Тому на військові заходи, на американську військову присутність на терені Польщі та інших держав НАТО ми повинні дивитися також через призму політичних заходів, які розвивають єдність між Сполученими Штатами та Європейським Союзом», – наголосив Павел Сольох.   

Зразковим прикладом подібних заходів між НАТО-ЄС він вважає співпрацю зі Швецією та Фінляндією, які не є членами Північноатлантичного альянсу. «Йдеться, звісно, про район Балтійського моря, другу, крім Чорного моря, гарячу точку, особливо у зв’язку із найновішими подіями останніх місяців: активність російської присутності збільшує ризик можливо раніше непередбачуваного протистояння; Чорне море – це ще один вид викликів, що зачіпають не тільки європейський континент, але й увесь світ», – застеріг Сольох.

«У зв’язку із постійним озброєнням Росії і нашої – Північноатлантичного альянсу і сподіваюся теж Європейського Союзу – відповіді є питання створення нового порядку безпеки у цілому, що запобіжить перегонам озброєнь», – додав він.

На його думку, завершення строку дії ракетного договору INF – це «символ того, що відбувається нині». «Але не йдеться тільки про INF, йдеться теж про START, про тактичну ядерну зброю, про гіперзвукові ракети, йдеться про озброєння Китаю, якого немає у тих договорах, де Росія теж відіграє певну роль у цій системі. Треба це розуміти, часто приймаючи рішення регіонального значення», – підкреслив він.

Нагадаємо, Дональд Трамп вирішив значно зменшити кошти, що передбачалися на проєкти стримування Росії на східному фланзі, зокрема у Польщі.