Між Румунією та Молдовою знову розгорівся скандал, який розворушив складну етнополітичну проблему: чи румуни та молдовани дві гілки однієї нації чи окремі народи?
“Помилка” президента?
У вівторок 19 березня, президент Румунії Клаус Йоханніс на дебатах з громадянським суспільством, відповідаючи на запитання про перспективи об’єднання Румунії та Молдови в одну державу, сказав, що “це залежить від волі “обох народів”. Ця фраза президента викликала шквал критики представників румунського суспільства. Слова Йоханніса назвали “історичною помилкою”, а депутати вимагають від глави держави пояснень. Зокрема, депутат Європарламенту Анді Крістя зажадав від президента Румунії Клауса Йоханніса пояснити: у зв’язку з чим, він висловився про молдовський народ як про окрему націю?
На фоні поширених настроїв уніонізму – ідеї єдності народів Румунії та Молдови, така фраза президента Йоханніса прозвучала мало не сепаратистською і боляче зачепила прихильників об’єднання обох країн. Румунський депутат Крістя зазначив, що “Президент Йоханніс ігнорує історичну правду і робить грубу помилку стосовно румунської діаспори. Підтверджуючи існування “молдовського народу”, не дивлячись на чітку політику Румунії стосовно Молдови, президент ще раз демонструє невігластво щодо цієї країни, її європейського шляху і відносин з Румунією”, – зазначив Крістя.
Вже традиційно представники румунської влади заперечують існування молдовської мови та нації, і навіть намагаються блокувати таке визнання на європейському рівні. Бухарест заперечує існування “молдовського народу” і “молдовської мови” з історичної точки зору, апелюючи до того, що навіть існування двох різних держав не привело до створення окремого молдовського народу. Тож заява президента прозвучала як відхід від традиційної уніоністської позиції Бухареста.
“У Клауса Йоханніса є політичний і моральний обов’язок перед Республікою Молдова, який він вирішив заперечувати. Він був у Кишиневі один раз на початку мандата, а тепер стверджує, що румуни на обох берегах Прута можуть бути різними народами. Вперше офіційна особа Румунії висловлюється таким чином – проти політики Румунії щодо Молдови. Президенту Йоханнісу слід пояснити це усім румунами”, – наголосив євродепутат Крістя.
Проблема ідентичності
Проблема румунсько-молдовських відносин одна з найскладніших, позаяк у визначенні окремішності кожної нації центральним питанням є не стільки об’єктивні критерії, скільки політична самоідентифікація. Європа має приклади Німеччини та Австрії, чи боснійсько-сербсько-хорватського етнічного трикутника, які попри спільність мови та етнічних ознак стали окремими політичними націями. Згідно з проведеним у 2006 році опитуванням 51 % румун підтримують об’єднання з Молдовою, але 21 % виступають проти цього. В той же час 48 % жителів Молдови бажали б отримати громадянство Румунії, але 46 % — не хочуть. Попри це, румунське громадянство мають близько 100 000 громадян Молдови.
Обидві сторони використовують як зброю історію, для обґрунтування істинності саме своєї концепції. Проблема
ускладнена й тим, що в минулі століття Молдавське князівство і Валахія існували
паралельно, й обидві закладали початок новоствореній близько півтора століття
тому Румунії.
Однак після переходу земель навколо Прута та Дністра до Російської імперії, та
подальшої створення Радянським Союзом Молдавської РСР, за століття існування
окремо від Румунії почала формуватися окрема, молдовська ідентичність. Її
статус є предметом гострих дискусій в самій Молдові та об’єктом критики в
Румунії.
Сьогодні в Молдові ідею про об’єднання з Румунією підтримує близько третини жителів. Близько 140 молдавських сіл вже винесли це питання на референдум і проголосували за приєднання до сусідньої країни. Це вигідно економічно, позаяк румунська пенсія більше молдавської в 6 разів, а рівень зарплати вище в 3-4 рази. Крім того громадянство Румунії дає право на в’їзд в ЄС. Але крім економічної вигоди, молдован обтяжує і культурна близькість. Навіть в молдовських школах замість історії Молдови вивчають більше історію румун. Однак питання про те, один це народ або два дуже близьких, але все ж різних, досі не має спільного знаменника.
Навіть філологи не всі одностайні у молдовсько-румунській національній дилемі. Більша частина мовознавців не мають сумнівів: мова, якою говорять у Молдові, – румунська. Чимало молдован теж сумніваються в існуванні окремої молдавської мови. Водночас інша частина мешканців Молдови вважають, що вони говорять лише трохи не так, як у сусідній Румунії.
В жовтні 2004 року в Молдові провели референдум, на якому 87 відсотків назвали свою мову молдавською». Президент Молдови Владімір Воронін вважає, що ці обидві мови ідентичні, проте категорично не погоджується з румунською назвою мови: «Конституція Республіки Молдови говорить, що державною мовою Молдови є молдавська, а не румунська. Історично вона називалася молдавською – так вона й буде називатися».
Геть від Москви?
Значна частина молдовської політичної еліти категорично проти інтеграції з західним сусідом, усвідомлюючи загрози втрати суверенітету. Президент Молдови Ігор Додон раніше заявляв: “Об’єднання з Румунією передбачає громадянську війну. Ми, державники, нікому не дозволимо ліквідувати Республіку Молдова. Допускаю, що деякі сили, які розуміють, що програють вибори, навмисно розробляють цей сценарій і хочуть дестабілізувати ситуацію, але у них нічого не вийде” – зазначив Додон.
Подібну ідею президент Додон висловив і щодо євроінтеграції країни, заявивши, що вступ Молдови до Євросоюзу призведе до її розколу і зникнення. В минулому це вже призводило до конфлікту між Молдовою та сепаратистським Придністров’ям, однак сьогодні в Молдові досі залишається проросійська Гагаузія та москвофільська частина населення, які є принциповими противниками будь-якої західної інтеграції країни.
Однак попри дискусії та міцну проросійську орієнтацію частини молдовської еліти, Румунія поступово стає основним торговим партнером Молдови, а 70% товарообігу країна має саме з західними сусідами та ЄС. Торгівля між Румунією та Молдовою минулого року досягла історичного піку, перевищивши мільярд доларів. Водночас, новий газопровід Унгени-Кишинів, який остаточно з’єднає транспортні системи Молдови і Румунії, постачатиме Молдові близько 1,5 млрд. куб. м газу, що повністю покриває потреби країни і без російського палива. Економічна привабливість західного напрямку стає все більш переконливішою, аніж відносини з РФ. Враховуючи спільність інтересів країн Міжмор’я, глибші інтеграційні процеси та переорієнтація Молдови від Москви лише сприятиме розвитку співпраці в Балто-Чорноморському регіоні.
Наразі межа між двома спорідненими народами проходить не стільки по річці Прут, як по величезному цивілізаційного розколу, який залишився як спадок російського та радянського впливу в історії. Очевидно, що відповідь на питання, чи молдовани і румуни все такий один народ, чи окремі нації, лежить не в минулому, а в майбутньому.
Автор: Валерій Майданюк
