Польща хоче назавжди стати незалежною від російського диктату
Завдяки газогону Baltic Pipe і СПГ-терміналу у Свіноусті Польща хоче стати незалежною від російського газу, передає “Польське радіо”.
«Газогін Baltic Pipe – це елемент довгострокової стратегії унезалежнення імпорту газу у нашу країну від монополістського постачальника, яким є російський Ґазпром», – сказав на хвилях Польського радіо Пйотр Наїмський, уповноважений польського уряду з питань стратегічної енергетичної інфраструктури. «Baltic Pipe і термінал (зрідженого газу – ред.) у Свіноусті зроблять нас суверенними і незалежними від постачання газу», – додав він.
Нагадаємо, у Брюсселі підписано договір на дофінансування будівництва газогону Baltic Pipe, завдяки чому до Польщі має транспортуватися газ з Норвегії. Підтримка з бюджету Європейського Союзу має складатиме 215 млн євро.
«Від осені 2022 року, завдяки цій інвестиції, ми будемо мати можливість імпортувати 10 млрд кубометрів газу. Це стільки, скільки ми зараз імпортуємо від Ґазпрому. Він має домінуючу позицію у Польщі та в центральноєвропейському регіоні. Ми хочемо мати можливість імпорту сировини з інших напрямків. Ми хочемо назавжди стати незалежними від російського диктату, що пов’язаний з політичним тиском, а також з ненадійністю імпорту. Ми маємо практичний і наступальний план. Його виразом є Baltic Pipe. Це інвестиція, що після реалізації, буде забезпечувати польські інтереси», – наголосив Наїмський.
Baltic Pipe – це стратегічний інфраструктурний проект, що має відкрити новий коридор імпорту газу на європейському ринку. Він дозволить транспортувати газ безпосередньо із покладів у Норвегії на ринки в Данії та Польщі, а також до споживачів у сусідніх країнах. Пропускна здатність нового трубопроводу повинна становити 10 млрд кубометрів газу на рік.
«Німеччина, яка домовляється з росіянами всупереч інтересам Польщі та центральноєвропейського регіону, переслідує свій інтерес», – так Пйотр Наїмський прокоментував російсько-німецький проект газогону Nord Stream 2.
«Nord Stream 2 – це акція, що виходить за рамки економіки, це політична акція, яка підриває союзницьку солідарність Заходу. Це мета і, на жаль, часто результат рухів Росії. Політики у великих європейських державах не сприймають Росію як загрозу, а місцевий ринок вважається перспективним», – зауважив також Пйотр Наїмський.
