Від 90-х до сьогодні. Нескорені українці відзначають День Незалежності

24 серпня Україна відзначає головне свято – День Незалежності. Вперше воно проходить в умовах повномасштабної війни, а всі урочистості скасовано через загрозу ракетних атак по Києву. Але українці продовжують героїчну боротьбу за свою свободу, якої вдалося досягти 31 рік тому.

Докладніше про знакові події в нашій країні за період її незалежності – на РБК-Україна.

Головне державне свято

24 серпня 1991 року Верховна рада затвердила Акт проголошення незалежності України. Це означало припинення існування Української Радянської Республіки та відродження самостійності нашої держави.

З того часу щороку наприкінці серпня в Україні відзначається День Незалежності. Серед його традицій – військовий парад у столиці, фестивалі, концерти.

Однією з найяскравіших стала 30-та річниця незалежності 24 серпня 2021-го. На Хрещатику відбувся масштабний парад українських військ та озброєнь. Над столицею пролетіла авіація Повітряних сил.

Проте зараз учасники того ювілейного параду та техніка перебувають на фронті.

День Незалежності під час війни

Цього року свято збігається з трагічною датою – 24 серпня виповнюється рівно 6 місяців з початку повномасштабної агресії РФ.

Окупанти вторглися в Україну наприкінці лютого під приводом захисту так званих “ДНР” та “ЛНР”. А лідер держави-агресора Володимир Путін заявив про необхідність “денацифікації” та “демілітаризації” нашої країни.

Але плани росіян захопити Україну за лічені дні провалилися. Війська ворога зазнали поразки під Києвом і відступили з північних областей. Завдяки діям ЗСУ ситуація на тимчасово окупованих територіях стає для РФ дедалі більш загрозливою.

Хоча через війну сьогодні не буде параду українських військ, результати їх професіоналізму в бою можна оцінити на виставці військової техніки. На Хрещатику до Дня Незалежності 2022 демонструють знищені зразки озброєнь російської армії.

Відродження української державності

Однією з ключових подій на шляху країни до незалежності стала “Революція на граніті” 2-17 жовтня 1990. Українські студенти встановили наметове містечко Майдані та оголосили голодування.

Протестувальники вимагали відставки керівництва УРСР, дострокових багатопартійних виборів, повернення всіх українських солдатів на територію республіки. Також метою акції було не допустити підписання нового союзного договору, оскільки раніше вже було ухвалено Декларацію про державний суверенітет України.

Через два тижні мітингів влада пододилася на поступки. Зі своєї посади пішов голова Радміну Віталій Масол.

Помаранчева революція

У листопаді 2004 люди вийшли на протест через масові фальсифікації під час виборів президента. Прихильники кандидата Віктора Ющенка зібралися на Майдані з вимогою визнати недійсними результати голосування, згідно з якими переміг Віктор Янукович.

Українцям вдалося домогтися проведення повторного туру виборів. У результаті главою держави став Ющенко, а Верховна рада ухвалила зміни до Конституції щодо зменшення президентських повноважень.

Революція Гідності

Восени 2013 почалися масштабні мітинги через рішення Кабміну Азарова призупинити процес інтеграції України до ЄС.

Силовики влаштували жорстокий розгін активістів, що спричинило ще більшу хвилю протестів. Протягом зими 2013-2014 внаслідок зіткнень загинуло понад сотню мирних громадян.

Президент Віктор Янукович втік з країни. Революція Гідності призвела до зміни влади в Україні. Однак після цього почалися найтрагічніші події в сучасній історії держави.

Анексія Криму

У 1954 році Крим став частиною Української РСР за рішенням Верховної ради Союзу, а з проголошенням незалежності України півострів отримав статус Автономної республіки в її складі.

Питання приналежності Криму неодноразово ставало предметом розбіжностей між Україною та РФ. Скориставшись нестабільною ситуацією країни під час Революції Гідності, Росія анексувала півострів. Навесні 2014 року на його територію ввели війська.

Серед мешканців провели “референдум”, результати якого показали нібито 80% підтримки приєднання Криму до Росії.

За 8 років російської окупації Крим перетворився на військову базу, а в 2022-му став плацдармом для наступу російських військ на південні регіони України.

Окупація Донбасу

Одночасно з подіями у Криму у 2014 році на Донбасі відбулися сепаратистські мітинги.

Ряд міст Донецької та Луганської областей було захоплено проросійськими силами за участю військових РФ. Там пройшли “народні голосування”, за підсумками яких було створено так звані “ДНР” та “ЛНР”, невизнані у більшості країн світу.

Українські війська розпочали антитерористичну операцію, під час якої вдалося звільнити частину окупованих територій. Після чого стартував переговорний процес щодо статусу Донбасу. Але конфлікт продовжувався, і у 2022 році призвів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Меми про війну

Гумор – ще одна потужна зброя українців у боротьбі з окупантами. Усі знакові події останніх місяців війни в Україні стають мемами.

Найвідоміший із них – про російський військовий корабель, до екіпажу якого звернулися захисники острова Зміїний.

Українці полюбили голову Миколаївської ОДА Віталія Кіма після його щоденних звернень у соцмережах.

Радник Офісу президента Олексій Арестович став “народним заспокійливим”, завдяки своїм оптимістичним прогнозам.

Випадок із російським танком, який захопили українські фермери, не міг залишитися непоміченим серед користувачів.

Чорнобаївка стала популярним мемом через успішні атаки ЗСУ. Окупанти продовжують використовувати аеродром, незважаючи на постійні втрати.

Українці висміюють росіян, які називають вибухи в Криму “бавовною”, та радіють роботі HIMARS, які завдають точних ударів по ворожих базах.